Фінтех в Україні: виклики та перспективи в умовах війни та цифрової трансформації

Український фінтех досяг рівня цифрової зрілості, коли базова цифровізація перестала бути конкурентною перевагою. Перед банками постали нові виклики: як підвищувати ефективність, знижувати витрати та знаходити точки зростання в умовах війни, економічної нестабільності та необхідності адаптації до нових реалій. Розглянемо ці проблеми детальніше.

Цифрова зрілість українського фінансового сектору

Український фінансовий сектор вважається одним із лідерів у регіоні за рівнем цифрової зрілості. Високий рівень проникнення мобільного банкінгу, зростання обсягів транзакцій через системи швидких платежів та значна частка безготівкових платежів у роздрібному обороті свідчать про передові позиції України. Фінансова галузь є одним із найбільших інвесторів у IT в Україні, що зумовлено висококонкурентним середовищем, яке роками стимулювало впровадження інноваційних рішень. Сьогодні цифровізація для цього ринку — це базовий стандарт, а не конкурентна перевага.

Банки в Україні досягли значного прогресу у використанні новітніх технологій, але виклики в інноваційній сфері не зменшуються — вони переходять у нову площину. Питання, які стоять перед керівниками та IT-директорами, більше не стосуються лише оцифрування сервісів чи підвищення ефективності наявних цифрових систем. Поряд із покращенням клієнтського досвіду дедалі більшої ваги набувають завдання оптимізації операційних витрат, зниження вартості утримання IT-інфраструктури та пошук нових джерел зростання в умовах, коли екстенсивний розвиток вичерпав себе. Майбутнє фінансових організацій — не лише в цифровізації, а в тому, щоб бути “розумними”, ефективними та стійкими до викликів, зокрема воєнного часу.

Основні виклики

Сьогоднішній порядок денний українського фінтеху формують три ключові виклики:

1. Довгостроковий виклик: адаптація до воєнних умов та технологічна стійкість. Війна з Росією змусила українські банки перебудовувати свої процеси, щоб забезпечити безперебійну роботу в умовах бойових дій, відключень електроенергії та кібератак. Це потребує значних інвестицій у кібербезпеку, хмарні технології та резервні системи. Наприклад, великі банки, такі як ПриватБанк чи Ощадбанк, уже впровадили гібридні IT-інфраструктури, які дозволяють працювати в умовах нестабільного енергопостачання. Проте менші фінансові установи ще перебувають на початкових етапах цього процесу, що вимагає ретельного планування та пошуку надійних технологічних партнерів. За оцінками експертів, станом на II квартал 2025 року рівень забезпечення кібербезпеки в IT-системах великих банків досяг 85%, тоді як у середніх і малих установах цей показник становить 60% і 50% відповідно.

2. Стратегічний виклик: вихід за межі банківського сектору. Українські банки досягли високого рівня цифровізації у своєму сегменті, але для подальшого розвитку цього недостатньо. Нові кроки потребують створення міжгалузевих продуктів із високим рівнем цифрової зрілості. Наприклад, розвиток автокредитування потребує інтеграції зі страховими системами, платформами вторинного авторинку та даними автосервісів. В іпотечному кредитуванні необхідна інтеграція з державними реєстрами, такими як Державний реєстр речових прав, та системами забудовників. Для підтримки малого та середнього бізнесу — інтеграція з бухгалтерськими сервісами та Податковою службою України. Фінтех не може розвиватися ізольовано; він стає рушієм цифрової економіки країни, особливо в умовах відновлення після війни.

3. Короткостроковий виклик: економічна нестабільність та воєнні ризики. Війна та економічна криза значно обмежують обсяги інвестицій у IT. Це скорочує горизонт планування та змушує банки переглядати пріоритети, відкладаючи масштабні проєкти з невизначеною дохідністю. Натомість на перший план виходять точкові ініціативи, такі як впровадження штучного інтелекту (ШІ) для автоматизації бек-офісу, оптимізація кредитних моделей за допомогою ШІ чи запуск нових продуктів на базі мікросервісних платформ. Технологічний розвиток не зупиняється, але стає більш сфокусованим і орієнтованим на швидку віддачу.

Тренди часу

Штучний інтелект відіграє ключову роль у трансформації фінтеху. Для клієнтів це еволюція від простих чат-ботів до персоналізованих асистентів на базі генеративних моделей, які розуміють контекст і надають індивідуальні поради. Для бізнесу ШІ відкриває нові можливості: він знижує витрати на розробку та підвищує ефективність проєктів. Наприклад, ШІ-асистенти, які допомагають писати код, дозволяють скоротити витрати на підтримку складних банківських систем. За оцінками експертів, впровадження ШІ у розробку може підвищити продуктивність програмістів на 20–25%.

Відповіддю на виклики швидкості, ефективності та стійкості є перехід до платформних рішень. Наприклад, українські банки активно впроваджують модульні платформи, які дозволяють скоротити час виведення нових продуктів на ринок із 6–9 місяців до 20–30 днів. Такі платформи, як “Дія.Бізнес” для фінансових сервісів, дають змогу командам вести паралельну розробку в єдиному середовищі, використовуючи готові модулі та інструменти автоматизації.

Наступний крок у цифровізації банківських сервісів пов’язаний із покращенням клієнтського досвіду та безпекою. Біометрична ідентифікація та нові способи платежів усувають бар’єри у взаємодії клієнтів із фінансовими послугами. Наприклад, оплата за QR-кодом стала стандартом, а біометричні платежі набувають популярності. В Україні успішно реалізовано пілотні проєкти, такі як оплата проїзду в київському метро за допомогою біометрії, що демонструє інтеграцію складних технологій у міську інфраструктуру.

Ще один важливий тренд — Open Banking. Банки переходять до відкритих платформ, надаючи доступ до даних через стандартизовані API. Це дозволяє клієнтам переглядати свої рахунки та продукти з різних банків в одному додатку, що змінює ринок фінансових послуг.

Цифрові валюти та кібербезпека також у центрі уваги. Зростаючий інтерес до цифрових активів, зокрема в контексті післявоєнного відновлення, створює попит на інструменти для забезпечення безпеки транзакцій. Українські фінтех-компанії розробляють рішення для моніторингу криптовалютних операцій, щоб захистити фінансові установи від нових кіберзагроз.

Глобальні вектори розвитку

Українські тренди розвиваються в руслі глобальних. Три ключові вектори світового фінтеху, актуальні для України:

1. Екосистеми та вбудовані фінанси (Embedded Finance). Фінансові послуги інтегруються в нефінансові платформи, такі як маркетплейси чи сервіси доставки. Наприклад, українські платформи, такі як Rozetka чи Нова Пошта, можуть інтегрувати платежі, кредитування та страхування, щоб надавати послуги там, де вони потрібні клієнтам.

2. Проактивний банкінг на базі ШІ. Банки переходять від ролі облікових систем до ролі фінансових радників. Наприклад, ШІ може аналізувати витрати клієнта в реальному часі, пропонувати оптимальні тарифи чи допомагати з оформленням податкових пільг, що особливо актуально для українців у період війни.

3. Цифрові валюти та кібербезпека. У контексті післявоєнного відновлення України цифрові активи можуть стати інструментом для залучення інвестицій. Водночас це потребує надійних систем кібербезпеки для захисту від нових видів атак.

За чим майбутнє

Майбутнє українського фінтеху — це перехід від банків, які фіксують минуле, до банків, які допомагають будувати майбутнє. Сьогодні банк повідомляє: «Ви витратили 5000 грн у супермаркеті». Банк майбутнього діятиме проактивно: «Ваші звичні продукти сьогодні на 15% дешевші в іншому магазині» або «На основі ваших витрат на медичні послуги ви можете отримати податкову пільгу. Ми допоможемо зібрати документи».

У найближчі роки зростатимуть сегменти, які забезпечують інтелектуальну надбудову: платформи для B2B-фінансів, технології Open Banking та ШІ-інструменти для оптимізації процесів. Конкуренція за клієнта стане ще гострішою, а технологічно просунуті гравці зміцнять свої позиції. В умовах війни та післявоєнного відновлення виграватимуть ті, хто зможе побудувати стійку, гнучку та економічно ефективну бізнес-модель, яка враховує українські реалії.

Автор: Капралов О. М.