Традиційні системи безпеки безсилі: нові шахрайські схеми 2025 року, через які українці втратили 1,4-1,6 млрд грн

Про це розповіла заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська.

“За підсумками 2025 року близько 80% випадків онлайн-шахрайства припадає на схеми “маніпуляцій клієнтом” і лише до 20% – це “старі” схеми несанкціонованого доступу до рахунку (наприклад, злам або фізичне викрадення карток). Втручання у “свідомість клієнта” значно ускладнює виявлення випадків шахрайства, адже традиційні системи безпеки безсилі: з технічного погляду транзакцію підтверджує законний власник рахунку”, – каже фінансистка.

За даними і Національного банку України, що кількість безготівкових шахрайських операцій в Україні у 2025 році збільшилася на 12-18% і сягнула близько 310–340 тисяч інцидентів. За загальні збитки від шахрайських операцій становлять 1,4-1,6 млрд грн.

“Можна сказати, що технічний розвиток систем банківського захисту змусив злодіїв також шукати нові форми шахрайства. Триває “битва за розум”, адже шахрайство стало системним професійним і глобальним бізнесом зі своєю “інфраструктурою” (наприклад, кол-центрами). Тепер на перший план вийшли шахрайства з авторизованими платежами, де громадянина обманом змушують самостійно відправити гроші. Нині шахрайство – це злам людської довіри”, – зазначила пані Довгальська.

Найнебезпечніші шахрайські схеми  2025 року

Шахрайство з інвестиціями, “злодії-брокери”

За словами Анни Довгальської, схеми з інвестиціями передбачають “гру в довгу”, і в цій грі майбутня жертва шахрайства переконана, що інвестує в легальні акції чи криптовалюту.

“Такі схеми передбачають створення цілком професійних вебплатформ, що імітують реальних брокерів зі справжніми котируваннями цін з бірж. Клієнт бачить “прибуток” у фіктивному кабінеті й продовжує вносити кошти. Психологічний тиск починається лише при спробі виводу коштів: шахраї тиснуть на клієнта, вимагаючи сплатити “комісію” за верифікацію. У таких схемах громадянин до останнього моменту не відчуває небезпеки й в підсумку втрачає всі вкладені кошти”, – каже експертка. 

Шахрайство за допомогою ШІ-інструментів

Насамперед це голосові та deepfake-атаки, де клонується голос близької людини чи, наприклад, відеодзвінки з “маскою” знайомого (рідного) обличчя. До того ж автоматизовані чат-боти говорять “мовою клієнта” з високим ступенем персоналізації. Найбільшу небезпеку становлять короткі голосові повідомлення в месенджерах з проханням про позику “до вечора”.

Шахрайські кол-центри

Шахрайські кол-центри – це масштабні організації зі своїми професійними стандартами роботи, HR-структурами, навчальними програмами та KPI. Десятки операторів працюють за чіткими скриптами, наприклад, представляючись “службою безпеки” того чи іншого банку до “інвестиційних консультантів”. Такі кол-центри перетворюють злочин на професійну індустрію психологічного насильства.

Фіксують також значне поширення схеми “квішингу” (підробка QR-кодів) та “фальшивих представників банків”, що особисто приходять за готівкою. 

“Наразі кол-центри досить поширене в Україні явище. Дуже часто на “гачок” таких “роботодавців” потрапляє молодь (переважно студенти), яким потрібна робота, які мріють про кар’єрне зростання. Власне їх обіцяють і кар’єрне зростання, і стабільну роботу, запрошують на співбесіду, змушують підписати угоду про нерозголошення та фактично беруть в “лабети” шахрайської контори. Складність полягає в тому, що жертвами тут стають не лише “об’єкти шахрайства”, а й самі “співробітники”, які змушені працювати на злодіїв”, — пояснила Анна Довгальська.

Як можна захистити свої фінанси від шахраїв

Існують сучасні системи Antifraud (програмно-апаратні засоби для боротьби з шахрайством, які аналізують фінансові та інші онлайн-операції в реальному часі, щоб виявити, запобігти та заблокувати підозрілі дії, захищаючи кошти клієнтів від несанкціонованого доступу та зловмисників).  Тому часом банківські картки клієнтів можуть бути тимчасово заблоковані саме з метою його захисту. За словами Анни Довгальської, що частка карток, що потрапляє під тимчасові обмеження, становить в середньому 1-3% від загальної кількості активних користувачів.

У разі, якщо картку заблокували з тих чи інших причин, варто зателефонувати в банк самостійно.

“Слід зателефонувати в банк за номером, вказаним на звороті картки, або пройти верифікацію в банківському застосунку на смартфоні. Але в жодному разі не телефонувати на невідомий номер, з яких отримали виклик буцімто працівника банку. У прямому спілкуванні з працівником банку стане зрозумілою причина блокування картки”, – застерігає Анна Довгальська.

Для суттєвого покращення захисту банкірка рекомендує змінити підхід до базових захисних елементів:

• Варто відмовитися від SMS-кодів на користь push-підтверджень та біометрії, а також прив’язати клієнтський профіль до конкретних пристроїв.
• Варто тримати основні кошти на окремому рахунку (“сейфі”), а для покупок використовувати віртуальну картку з нульовим кредитним лімітом.
• Також варто налаштувати хмарний пароль у месенджерах із обов’язковою забороною додавання сторонніми особами до невідомих груп і чатів.
• Варто дотримуватися “стоп-правила”: не реагувати на дзвінки, приміром, “від податкової” чи “СБУ”, під час яких співрозмовник вимагає здійснити переказ на безпечний рахунок.

“2025 рік став переломним моментом у протистоянні між банківськими системами безпеки та організованою кіберзлочинністю. Саме цього року ми остаточно перейшли від епохи технічних зломів до епохи “битви за розум” клієнта. Але ключовим полем цієї боротьби залишається критичне мислення та фінансова обізнаність клієнтів”, — підсумувала Анна Довгальська.