Про актуальні зміни в регулюванні фінансових компаній, захист інфраструктури фінансового сектору та адаптацію нагляду в умовах активного розвитку цифрових фінансових продуктів розповіли представники Національного банку під час конференції Digital Horizons: Smart Banking.

Директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук розповів про актуальні зміни в регулюванні фінансових компаній.

По-перше, запроваджується диференційоване регулювання для значимих фінансових компаній. Перший перелік таких компаній буде визначено Національним банком вже до кінця цього року.

Після цього значимі компанії матимуть пів року для приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог, зокрема щодо розроблення та подання регулятору детального плану діяльності й щорічного його оновлення, а також стосовно проведення самооцінки ризиків.

Національний банк у межах нових вимог здійснюватиме всебічну невідкладну перевірку нових власників істотної участі і керівників значимих компаній одразу після їх призначення, а також перевірку джерел походження статутного капіталу одразу після його збільшення тощо.

По-друге, упроваджуються додаткові обмеження щодо здійснення фінансовими компаніями іншої діяльності, крім надання фінансових послуг. Відповідні обмеження набирають чинності з січня 2026 року.

Національний банк перевірятиме дотримання відповідних обмежень вже з наступного року.

Водночас обмеження має низку виключень, зокрема не стосуватиметься доходів від надання в оренду майна фінансової компанії, продажу та обслуговування техніки компаніями з фінансового лізингу, управління предметом застави після звернення на нього стягнення тощо.

«Регулювання на ринку небанківських фінансових установ активно розвивається, адже цей сегмент ринку має дуже динамічні темпи розвитку, а відповідні ризики зростають, – зазначив Сергій Савчук. – Фінансовим компаніям варто вже зараз починати працювати над виконанням нових вимог, доки для цього ще є достатньо часу, а регулятор завжди готовий підтримати ринок та надати відповідні роз’яснення».

Начальник Управління захисту критичної інфраструктури Національного банку Роман Проскуровський розповів про захист інфраструктури фінансового сектору.

Він нагадав, що Україна в межах євроінтеграції взяла на себе зобов’язання імплементувати:

директиву NIS2 щодо підвищення рівня кіберстійкості, що передбачає розширений перелік критичних секторів та обов’язкові заходи з їх захисту;

директиву CER ЄС щодо стійкості критичної інфраструктури, що має на меті підвищення стійкості критичних об’єктів та послуг і поглиблення співпраці між країнами;

регламент DORA про забезпечення цифрової операційної стійкості фінансового сектору ЄС.

У межах імплементації зазначених директив було прийнято Закон про критичну інфраструктуру, відповідно до якого Національний банк як секторальний орган національної системи захисту критичної інфраструктури розробив відповідні правила для фінансового сектору.

Ці правила визначають процедуру ідентифікації об’єктів критичної інфраструктури, їх категоризацію протягом шести місяців та паспортизацію протягом трьох місяців із дня внесення до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури.

До операторів критичної інфраструктури належать Національний банк, системно важливі банки, уповноважені зберігачі запасів готівки НБУ, надавачі електронних довірчих послуг, оператори платіжних систем, технологічні оператори платіжних послуг, оператори централізованих баз даних.

Роман Проскуровський також нагадав про зміни щодо організації кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури.

Директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг НБУ Володимир Суханов під час дискусії зазначив, що в умовах активного розвитку цифрових фінансових продуктів та міграції клієнтів в онлайн-формат потрібний смартнагляд. Тому Національний банк адаптує принципи нагляду, використовуючи ризик-орієнтований підхід.

Так, для значимих учасників ринку встановлюються більш високі вимоги, адже їх діяльність супроводжується вищими ризиками. Такий підхід дає змогу ринку гармонійно розвиватися і не накопичувати системних ризиків.

Говорячи про нові наглядові інструменти, Володимир Суханов нагадав про запровадження нагляду за ринковою поведінкою. У цьому контексті він закликав асоціації та інші об’єднання учасників ринку до активної співпраці, аби разом розбудовувати прозорий і зрозумілий для споживачів фінансовий ринок.