Пілот із реальними користувачами

Шабан зазначив, що регулятор, як і більшість центробанків світу, продовжує вивчати доцільність упровадження власної цифрової валюти.

“Як і більшість центральних банків у світі, працюємо над темою, водночас рішення ще не прийняте, це ще відкрите питання. Зараз ми готуємося до пілотного проєкту з випуску е-гривні, у якому будуть реальні користувачі, надавачі послуг і торговці”, – пояснив він.

За словами Шабана, проведення пілоту є дорогим процесом, тому в умовах війни постає питання, чи етично витрачати ресурси на такий проєкт. “Ми рухаємося, але не можу сказати, що 2027 рік стане роком впровадження е-гривні”, – додав заступник голови НБУ.

Гармонізація з нормами ЄС

Крім цифрової гривні, Нацбанк продовжує поступову імплементацію європейського законодавства у фінансовій сфері.

Поточна оцінка еквівалентності українського банківського законодавства до стандартів ЄС становить 77%. Наступним кроком стане отримання офіційної оцінки від Єврокомісії, що дозволить активніше кредитувати українським дочірнім структурам європейських банків, розповів Шабан.

Посилення кіберстійкості фінансової системи

НБУ також працює над підвищенням цифрової операційної стійкості фінансового сектору та готується до впровадження Регламенту ЄС DORA у 2027 році.

Це означає, що українські банки та фінансові установи мають розвивати кіберзахист за європейськими вимогами. Одним із головних пріоритетів регулятор називає зменшення залежності від третіх сторін і постачальників критичних ІТ-послуг, повідомив Шабан.