Українські IT-компанії, що працюють у режимі “Дія.City”, за дев’ять місяців 2025 року сплатили до державного бюджету 22 мільярди гривень податків — на 9,7 мільярда більше, ніж торік. Половину цієї суми забезпечили компанії, які працюють за системою податку на виведений капітал (ПнВК).
Журнал “Топ-100. Рейтинги найбільших” представляє рейтинг “Компанії з найбільшим репутаційним капіталом”. Пропонуємо вам віддати голос за бренди, яким ви довіряєте як споживач, бізнес-партнер або працівник.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
За його словами, станом на 1 жовтня 2025 року у реєстрі “Дія.City” перебувала 2 721 компанія, з яких 1 046 перейшли на сплату ПнВК. Частка таких платників продовжує зменшуватися — лише за вісім місяців цього року вона скоротилася на 9 відсоткових пунктів і нині становить 38,4%.
Податок на прибуток від резидентів “Дія.City” у 2025 році становив 3,4 млрд грн, із яких 1 млрд грн припадає на платників ПнВК. Надходження від ПДВ зросли до 7,3 млрд грн, з них 3,8 млрд грн сплатили компанії на ПнВК. ПДФО та військовий збір забезпечили бюджету ще 11,3 млрд грн, з яких 6,2 млрд грн — від платників ПнВК.
Сума відшкодування ПДВ для резидентів “Дія.City” також збільшилася — до 1,9 млрд грн, із яких 1,6 млрд грн отримали компанії, що працюють за ПнВК. Це на 1,6 млрд грн більше, ніж торік.
Під час спільної наради з представниками компаній-резидентів “Дія.City” та галузевих асоціацій Гетманцев зазначив, що режим “Дія.City” залишається ефективним інструментом розвитку ІТ-галузі. Водночас зменшення частки компаній, які обирають ПнВК, вказує на необхідність удосконалення податкових стимулів.
За словами Гетманцева, “Дія.City” є фундаментом розвитку українського технологічного бізнесу, який забезпечує не лише податкові переваги, а й довіру, передбачуваність і конкурентоспроможність України серед інших країн. Він наголосив на важливості збереження стабільності правил на 25 років, як це передбачено законодавством, і підкреслив, що податкові органи мають розглядати “Дія.City” як спеціальний режим для технологічного сектору, а не як фактор ризику.
Наступний етап розвитку “Дія.City”, за підсумками зустрічі, має перетворити її на простір, що поєднує технологічну свободу, прозорі правила та стабільну податкову політику.
Нагадаємо, у серпні Гетманцев заявляв, що “Дія.City” не виправдала очікувань і в реєстрі зареєстровано 2 210 компаній. Ця кількість значно менша, ніж очікувалося, попри те, що рішенням Кабінету міністрів до резидентів дозволили включати не тільки IT-компанії.