Через посилення регуляторних вимог, зокрема з боку НБУ, використання хмари банками потребує більш системного підходу до безпеки, комплаєнсу та управління ризиками. У цій статті розповіли, як банки можуть ефективно використовувати хмарні технології, які вимоги висуває НБУ та на що звертати увагу при виборі хмарного провайдера.
Чому банки все активніше переходять у хмару
За останні роки фінансовий сектор суттєво трансформувався під впливом цифровізації. Банки вже не обмежуються класичними послугами, а активно розвивають мобільний банкінг, онлайн-платежі, миттєві перекази та інтеграції з фінтех-сервісами.
Проте, кожна нова функція тягне за собою додаткове навантаження на IT-інфраструктуру. Особливо це відчутно у пікові періоди: під час масових виплат, акцій або різкого зростання транзакцій. У такі моменти системи мають обробляти значно більший обсяг запитів, ніж зазвичай.
Традиційна інфраструктура не завжди готова до таких коливань без значних інвестицій у резервні потужності, які при цьому можуть простоювати більшу частину часу. Саме тому банки все частіше обирають хмарні рішення: вони дозволяють швидко масштабувати ресурси відповідно до реального навантаження, без перевитрат і ризику збоїв.
Окрім цього, важливим фактором є швидкість запуску нових продуктів. У традиційній моделі це може займати місяці через закупівлю обладнання та складні налаштування. У хмарі ж нові середовища розгортаються значно швидше. Також хмара дає змогу легко масштабувати сервіси: якщо продукт швидко набирає популярність і кількість користувачів зростає, інфраструктура адаптується без перебоїв. Для банків це критично, адже стабільність сервісів безпосередньо впливає на довіру клієнтів.
Регуляторний контекст: що змінила постанова НБУ №99
Нова постанова НБУ 99 запровадила “Положення про порядок застосування технології хмарних обчислень”, яке системно визначає вимоги до роботи з хмарою для банків, фінтех-компаній та учасників платіжного ринку.
Документ охоплює весь цикл використання хмари — від вибору провайдера та моделі сервісу до управління ризиками, безперервності бізнесу та контролю доступу до даних. Також він встановлює вимоги до договорів, відповідальності сторін і обов’язкового інформування НБУ про зміни у використанні хмарних послуг.
Які вимоги НБУ стосуються хмарних сервісів
Отже, постанова 99 НБУ дозволяє фінансовим установам використовувати всі основні моделі хмарних сервісів: IaaS, PaaS, SaaS, SECaaS, а також різні типи інфраструктури — приватну, публічну, колективну та гібридну хмару.
Вимоги НБУ до хмарних сервісів:
- Контроль і прозорість використання хмари. Фінустанова має чітко розуміти, які саме хмарні сервіси використовуються, де обробляються дані та хто має до них доступ.
- Розподіл відповідальності (Shared Responsibility). У договорі має бути визначено, за що відповідає провайдер, а за що — сама установа: від кіберзахисту і доступів до резервного копіювання та реагування на інциденти.
- Інформаційна безпека та комплаєнс. Провайдер повинен забезпечувати належний рівень захисту даних, підтверджений сертифікаціями, а також нести відповідальність за їх порушення.
- Безперервність діяльності (BCP). Обов’язкова наявність плану дій у разі збоїв, відмови провайдера або міграції до іншої інфраструктури.
- Договірні вимоги. Договір має містити чіткий перелік послуг, вимоги до безпеки, порядок звітності, умови розірвання, правила зберігання і видалення даних, а також заборону обробки даних у небезпечних юрисдикціях.
- Контроль ланцюга постачання. Важливо враховувати не лише основного провайдера, а й його партнерів і субпідрядників.
Що банкам потрібно перевірити перед міграцією в хмару
Перед переходом у хмару фінансові установи мають провести комплексну підготовку та перевірку:
- Юрисдикція та походження провайдера. Переконатися, що провайдер і його партнери не пов’язані з державою-агресором і не підпадають під санкції, а також що дані не обробляються у заборонених локаціях.
- Ланцюг надання послуг. Зрозуміти, чи використовує провайдер сторонні сервіси (наприклад, інші хмари), і чи відповідають вони вимогам НБУ.
- Ризики та їхнє управління. Провести оцінку ризиків для безперервності бізнесу, кібербезпеки та операційної діяльності, а також зафіксувати це у внутрішніх документах.
- Внутрішні політики та відповідальні особи. Призначити відповідальних за роботу з хмарою, описати процеси моніторингу доступу, інцидентів і змін.
- План безперервності (BCP). Перевірити, як компанія діятиме у разі відмови провайдера: чи є сценарії відновлення, резервування та міграції.
- Договір із провайдером. Переконатися, що він відповідає вимогам НБУ: містить всі необхідні положення, описує безпеку, відповідальність, порядок роботи з даними та можливість контролю.
- Робота з даними з обмеженим доступом. Визначити, чи передаються такі дані у хмару, і якщо так — чи достатні заходи їхнього захисту та контролю.
Безпека даних і кіберстійкість у хмарній інфраструктурі
Банківські дані належать до категорії критично важливої інформації, тому їхній захист у хмарі має відповідати найвищим стандартам.
Основні підходи:
- Шифрування даних. Дані повинні бути захищені під час передачі та зберігання. Важливо також визначити, хто управляє криптографічними ключами: банк чи провайдер.
- Контроль доступів (IAM). Доступ до систем і даних має надаватися за принципом мінімально необхідних прав (least privilege). Обов’язковими є багатофакторна аутентифікація, розмежування ролей і регулярний перегляд прав доступу.
- Сегментація та ізоляція середовищ. Розділення середовищ (prod, dev, test) і обмеження доступу до кожного з них знижує ризик витоку або несанкціонованого доступу.
- Відповідність стандартам безпеки. Хмарний провайдер має підтверджувати свою надійність сертифікаціями (наприклад, ISO, PCI DSS) і регулярно проходити незалежні аудити.
- Контроль доступів, резервування та аудит. Ефективна кіберстійкість базується на захисті даних та здатності швидко виявляти загрози і відновлюватися після інцидентів.
Операційна безперервність: чому cloud стає критичною частиною банківської інфраструктури
Для банків безперервність роботи — це базова вимога. Будь-який простій означає фінансові втрати, репутаційні ризики та потенційні санкції з боку регулятора. Саме тому cloud для банків поступово стає ключовим елементом забезпечення стабільності сервісів.
Резервні майданчики та disaster recovery
Один із ключових елементів операційної безперервності — наявність резервної інфраструктури та чіткого плану аварійного відновлення (Disaster Recovery).
У хмарі це реалізується значно простіше та ефективніше:
- Георозподілена інфраструктура. Дані та сервіси можуть розміщуватися у кількох датацентрах або навіть різних регіонах, що знижує ризик повної зупинки через локальні інциденти.
- Швидке відновлення. Хмарні сервіси для банків дозволяють налаштувати чіткі параметри часу відновлення (RTO) та допустимої втрати даних (RPO), відповідно до вимог бізнесу та регулятора.
- Автоматизація резервування. Бекапи, реплікація та перемикання на резервні ресурси можуть виконуватися автоматично, мінімізуючи людський фактор.
- Тестування сценаріїв відновлення. У хмарі легше регулярно перевіряти DR-плани без впливу на продуктивне середовище, що критично для банків.
Стабільність сервісів під час пікових навантажень
Банківські системи регулярно стикаються з піковими навантаженнями: виплати, святкові періоди, масові транзакції або запуск нових продуктів. У таких умовах критично важливо забезпечити стабільну роботу сервісів без затримок і збоїв.
Зокрема, публічна хмара вирішує це завдяки поєднанню кількох ключових можливостей. Передусім — масштабування: ресурси автоматично збільшуються або зменшуються залежно від навантаження, що дозволяє уникнути перевантажень та простою систем. Важливу роль відіграє і балансування навантаження, трафік рівномірно розподіляється між серверами, знижуючи ризик відмов окремих компонентів.
Крім того, хмара забезпечує високу доступність (High Availability), коли сервіси одночасно працюють на кількох вузлах і залишаються доступними навіть у разі збоїв. Також можна прогнозувати навантаження: завдяки аналітиці та історичним даним банки можуть заздалегідь підготуватися до пікових періодів і ефективніше використовувати ресурси.
Як банку обрати хмарного провайдера
Після набуття чинності постановою НБУ №99 банки мають значно ретельніше оцінювати провайдерів, адже відповідальність за ризики при використанні хмарних сервісів залишається на стороні фінансової установи.
На що слід звернути увагу перш за все, щоб хмарна інфраструктура для банків
відповідала вимогам регулятора та забезпечувала безперервність сервісів.
Локалізація інфраструктури та відповідність вимогам регулятора
Банки повинні розуміти, де саме зберігаються та обробляються дані, хто має до них доступ і які механізми захисту використовуються. Для фінансового сектору також важливо, щоб провайдер міг гарантувати прозорість роботи інфраструктури, відповідність українському законодавству та відсутність ризиків, пов’язаних із використанням датацентрів у небезпечних юрисдикціях. Наприклад, хмарний провайдер GigaCloud надає можливість розмістити дані в Україні або в ЄС через юридичну особу в Україні.
Досвід роботи з фінансовим сектором
Для банків критично важливо, щоб хмарний провайдер мав досвід роботи саме з фінансовими установами. Це означає розуміння специфіки банківських систем, високих вимог до безпеки, необхідності проходження аудитів та підтримки безперервності сервісів. Також важливим моментом є наявність сертифікацій у сфері інформаційної безпеки та готовність проходити перевірки з боку клієнта або регулятора. Той же GigaCloud має всі необхідні міжнародні та українські сертифікації: PCI DSS, КСЗІ, ISO 27001, ISO 27701, ISO 27017, ISO 27018, ISO 9001, CSA STAR тощо. Серед його клієнтів — десятки великих банків України та фінустанов, платіжних сервісів.
Окрім технічної експертизи, значення має і рівень техпідтримки. Для банків важлива швидка реакція на інциденти, доступність локальної команди та можливість оперативної взаємодії у критичних ситуаціях. GigaCloud надає безкоштовну технічну підтимку українською мовою і будь-яким зручним способом для клієнта: тікети, електронна пошта, телефон.
Висновок
Хмарна інфраструктура для банків є комплексним інструментом, який одночасно забезпечує безпеку даних, гнучке масштабування та відповідність регуляторним вимогам. За умови правильного підходу до вибору провайдера, побудови процесів і управління ризиками, хмара дозволяє фінансовим установам підвищити кіберстійкість, забезпечити операційну безперервність і ефективно відповідати вимогам НБУ та ринку.
З повагою редакція International Financial Club «BANKIR»
